UT3FT

Все нормально Два варианта... не добиваешь до ретранслятора. Контрольный приемник забивается передачей радейки. На 439.100/431.500 ретрансляторе, после окончании передачи ты должен услышать сигнал от передатчика, там задержка в секунду. Это будет как подтверждение тому что ты достучался до этого репитера. На других не знаю, сам не добиваю

Небольшое пояснение как пользоваться нашим узлом Эхолинк посредством DTMF команд Echolink: Активируется командой 2# Cледуйте голосовым подсказкам, если такие будут Де активация # Для подключения к желаемой конференции, набираем номер конференции# (Украинская конференция, пример: 2# ждем ответа, затем 463732#) Вот две вроде как рабочий Укр. конференции EK6FB-L In Conference *UKRAINE* 463732 US4LEH-L In Conference *UKRAINE* 394787 ----------------------------------- Голосовые подсказки: Команда активации помощи 0# Команда # де активирует модуль голосовой помощи. Команда *# говорит информацию о текущих настройках ----------------------------------- Голосовые сообщения: Основные команды: 3# активация модуля # де активация 0# помощь. Запись (отправление) голосовой почты: UA6HJQ встал на частоту нашего эхолинк и хочет отправить голосовое сообщение для RO7T. Он нажимает 3# чтобы активировать модуль голосовой почты, затем передаёт свой идентификатор и пароль 001111#, передаёт 2# чтобы записать сообщение, вводит идентификатор другого пользователя 002#, система предложит сказать заголовок сообщения (10 секунд), говорим и переходим на приём, система предложит наговорить текст сообщения (1 минута), говорим и переходим на приём, система подтверждает запись. Нажимаем # чтобы выйти из голосовой почты. Прослушивание полученной голосовой почты: RO7T встал на частоту EchoLink и хочет проверить свою голосовую почту. Он набирает 3# (активируем модуль), затем 002222# (входим), затем 1# и начинается проигрывание сообщения. У вас есть несколько вариантов действий: 1# удалить сообщение, 2# прослушать и удалить, 3# прослушать, # выйти, 0# помощь. P.S. Для того что бы вы могли пользоваться голосовыми сообщениями, пишите мне в личку. Далее будет

Ну написано же... РЕТРАНСЛЯТОР, РЕПИТЕР. Был бы эхо репитер, так бы и написали ЭХО РЕПИТЕР или попугай То что вы слышите в ответ это не запись а задержка передающей части. Тут сам себя не услышишь .

Таирова. Да, точно 173,8

Кому интересно, работает Echolink (эхолинк) узел, подключен к репитеру 439.100/431.500 Номер узла: 582658 (UR5FYG-R)

Да, точно. Там как раз рядом вот этот... 439.400/431.800 (439.400, Shift (-) 7.600) DMR ретранслятор, так же работает в аналоге СТ 173.8

Сново работает

К сожалению невелика

В Одессе - Радиолюбительская сеть ORLink Одесский Радио-Линк (Odessa Radio Link) Частоты, настройки для вашего радио!: https://odradio.link Аналоговый ретранслятор (R100) Репитер: RX - 439.400, -7.6 (TX - 431.800), RX-TX CTCS 103.5 Симплексный узел в сети: 144.500, RX/TX-CTCS 173.8 Эхолинк узел в сеть: UT3FT-R - Node: 183469 Аналоговый ретранслятор (R96) Репитер: RX - 439.300, -7.6 (TX - 431.700), RX-TX CTCS 82.5 Аналоговый ретранслятор (R70) Репитер: RX - 438.650, -7.6 (TX - 431.050), RX-TX CTCS 103.5 Аналоговый ретранслятор (R90) Репитер: RX - 439.150, -7.6 (TX - 431.550), RX-TX CTCS 103.5 Ретрансляторы и узлы связаны в одной сети ORLink (Одесский Радио Линк) --- DMR репитер (R87) - RX 439.075, TX -7.6 (431.475) DMR репитер (R92) - RX 439.200, TX -7.6 (431.600) СС 1, TS1-2 Для работы внутри репитеров (локально): TS2, TG 9 Статика (По умолчанию подключены): TS2 - TG 25578 (ORLink, канал сообщества), TG 2555 (Украина) TS1 - TG 25516 (Одесса) и другие... Динамика: Остальные желаемые разговорные группы (TGxxx) подключаем к TS1 Поддержка: DMR/D-Star/YSF/M17/P25/NXDN Mode Правила работы в DMR сети Перейти на страницу цифрового репитера ------------------------------------------------------------------------------------------------- Линки/Узлы Одесса Симплексный узел Поселок Котовского: 144.500 (CTCS 173.8), (работает STE) Симплексный узел (Район автовокзала): 432.700 (CTCS 82.5) Временно отключен Дачное Симплексный узел: 432.800 (CTCS 82.5) Авангард Симплексный узел: 437.000 (CTCS 82.5), (работает STE) (Временно отключен) Теплодар Симплексный узел: 435.100 (CTCS 67.0) Николаев Симплексный узел: 145.600 (CTCS 67.0) Симплексный узел: 435.100 (CTCS 67.0) ------------------------------------------------------------------------------------------------- Echolink узлы: Node: 370296 - Конференция *UKRAINE* (UR3QJW) UT3FT-R - Node: 183469 (QRZ UA OD Имеет выход в общую радио сеть ORLink ------------------------------------------------------------------------------------------------- Так-же работает FRN узел. Для получения доступа пишите в нашу группу телеграм ------------------------------------------------------------------------------------------------- APRS iGate/DigiPiter 144.800 МГц ------------------------------------------------------------------------------------------------- Сеть Meshtastic (мышастик) Tелеграм чат Отсканируйте этот QR код в приложении Meshtastic для подключения к сети Или скопируйте эту ссылку для вставки в приложении: https://meshtastic.org/e/#CjASIFziz2R01sx4MpCcWd6Z49dJjCXa_IJYG5bDRi1CL3dcGghMb25nRmFzdCgBMAESDggBOA5ABUgBUBZYBWAB------------------------------------------------------------------------------------------------- RadioLinkOdesa (Отдельная радио сеть не связанная с ORLink) Аналоговый ретранслятор R-72 RX - 438.700, -7.6 (TX - 431.100), TX CTCS 67.0 Симплексный узел (Echolink): 145.450 (CTCS 67.0) DMR репитер (R-76) RX 438.800, TX -7.6 (431.200) Статика (По умолчанию подключены): TS1 - TG 25516 (Одесса) TS2 - TG 2555 (Украина вызывной) D-Star репитер (R-81) RX 438.925, TX -7.6 (431.325) ________________________________________________

Сережа приветствую. Бери Роутер, точку доступа TPLink и две направленные антенны. я у себя в мастерской так и получаю интернет, там где ты у меня был в гостях. В мастерской у меня стоит точка доступа,а дома на расстоянии метров 400 стоит роутер. У меня так же прямая видимость с балкона на мастерскую. Но смое интересное то что дома на балконе я роутер приклеили прямо к стеклу, и использую 9и dB антенну в место штатной 3х dB. не направленную. А в мастерской у меня стоит прямо на подоконнике направленная рупорная 12и dB. Проблем со связью никогда не было. Уже лет 7так пользуюсь. Роутер TP-LINK TL-WR741ND : http://rozetka.com.ua/39234/p39234/?dsl=ok&id=39234&gclid=CjwKEAjwsr-6BRCLvrj785rbhTsSJADjUxakRbvjiYnby9bIaLHL9V8SRm8k_YNpA02aeA4k13H-YRoC8IDw_wcB Точка доступа TP-LINK TL-WA701ND: http://rozetka.com.ua/41587/p41587/ Антенна направленная. таких как уменя сейчас не делают, но я как то ставил клиенту такую, шикарно работает: http://rozetka.com.ua/tp_link_tl_ant2424b/p166501/ Ну и кабель к ней нужной длины подбери: http://rozetka.com.ua/antenna_cables/c156631/ Предупреждаю сразу, всякие там RG не подходят, нужен типа CFD-200. Поэтому и далл ссылку, бери у них если такого кабеля нет дома. Антенна не направленная, D-Link ANT24-0802C: http://rozetka.com.ua/d_link_ant24_0802c/p230742/ Лично я рекомендую брать две направленные антенны. Как вариант можно взять две вот такие: http://rozetka.com.ua/tp_link_tl_ant24o9b/p166507/ http://rozetka.com.ua/tp_link_tl_ant24o9b/p166507/ Усиления хватит с головой на таком расстоянии. Кабель длиннее трех метров не рекомендую использовать, лучший вариант 30-50 сантиметров. Если есть возможность, лучше маршрутизаторы вынести наружу и в какую то коробку герметичную. В таком варианте возможно тебе хватит двух ненаправленных антенн, а может и штатных что в комплекте. Поэтому если есть возможность вынести наружу, то сначала рекомендую взять только роутер, точку и проверить.

Интересно, может я тоже его знаю?

http://radon.org.ua/files/stories2016-2/iaru-logos.gif Размер благотворительного взноса в Лигу для радиолюбителей, которые не являются ее членами и желают воспользоваться услугами QSL-бюро, предложен в размере 10 американских долларов, что в пересчете по курсу Национального Банка составляет 250 грн. Об этом свидетельствует текст протокола заседания Совета Лиги радиолюбителей Украины от 28 апреля, опубликованный на официальном сайте ЛРУ. В соседних странах подобный взнос составляет 20-25 американских долларов. Члены Совета учли непростую ситуацию в стране и патриотическую направленность деятельности ЛРУ. Совет при рассмотрении вопроса учел рекомендации Резолюции 85-9 IARU (с дополнениями 2009). Радиолюбителю, который не является членом Лиги радиолюбителей Украины и желает воспользоваться услугами QSL-бюро ЛРУ, предстоит персонально в письменном или электронном виде проинформировать о своем желании воспользоваться услугами бюро. Более детальная информация согласно решению Совета будет опубликована на официальном сайте ЛРУ. Как отмечается в протоколе, введение благотворительного взноса обусловлено нежеланием членов ЛРУ брать на себя бремя расходов на обслуживание тех радиолюбителей, которые не являются членами ЛРУ и, соответственно, не оплачивают взносы. Благотворительный взнос призван компенсировать эти расходы. Текст протокола заседания Совета ЛРУ на официальном сайте организации.

Не токаря мы, и не сварщики, Но сожалений вовсе нет, как нет, Ведь мы любители-паяльщики, да И с наших шэков шлём привет. Трепала кудри гарнитура нам, И целовали микрофон слегка, На увлечение такое вам, Не посмотреть уж свысока, свысока. Не откажите мне в любезности, Ответьте вы на мой CQ CQ, А то останется в безвестности, да Всё, что в эфир я говорю. Уж надоело ожидание, Одни помехи в пустоте не те, Наше эфирное свидание, да Пускай пройдёт на частоте, на частоте. И хулиганы не мешайте нам, Не засоряйте весь эфир, эфир, Нас перестроить не удастся вам, Вы не позорьте целый мир, целый мир. Не токаря мы, и не сварщики, Но сожалений вовсе нет, как нет, Ведь мы любители-паяльщики, да И с наших шэков шлём привет, всем привет! Юрко UT5NC

Трансляция идет около менее часаВ Одессе 2 мая активисты проведут акции в связи с годовщиной трагических событий 2 мая 2014 года.

http://radon.org.ua/files/stories2016-2/vyst1.jpg Сегодня радио клубы Маррад и Ильичевец города Мариуполя провели свою традиционную радио выставку. Это ежегодный праздник радио конструкторов. Свыше семидесяти человек приняли в ней участие. Главный приз завоевал радио конструктор Сергей Вербин со своим оборудованием для лазерного изготовления печатных плат: http://radon.org.ua/files/stories2016-2/vyst3.jpg Виктор US8ILU у своего детища - много диапазонного трансивера: http://radon.org.ua/files/stories2016-2/vyst4.jpg Первоисточник

Хороший хостинг для вашего веб сайта, а для радиолюбителей бесплатно! Осталось не много бесплатных аккаунтов для хемов. https://ssdhost.in.ua

Примерно вот так будет выглядеть фейс

На данном трансивере проведено первое QSO, а это означает что его наладка и сборка близка к завершению. Выходной каскад пока еще не собран, к драйверу был отдельно подключен усилитель на одном транзисторе КТ907А, выходная мощность была около пяти ватт.

http://www.falstad.com/circuit/circuitjs.html Интересно, кто какими симуляторами пользуется?

Чорнобильська історія Всеволода Смеречинського почалась о пів на дев’яту вечора на початку травня. Вони з дружиною були вдома й почули стук у двері. На порозі стояв розсильний з повісткою: негайно з’явитись до військомату. Там Смеречинському сказали, що відправляють його до Самбора на Львівщині. «Нам говорили, що в Самбірському полку хімзахисту будуть навчальні військові збори, та вже за два дні повезли на місце аварії. Я ще потрапив у військомат цивілізованим шляхом, а були випадки, коли людей ловили на вулицях і примусово везли до Чорнобиля, а родини повідомляли про те, куди ділися зниклі родичі, за кілька тижнів», – розповідає чоловік. Тепер він голова львівської обласної організації «Союз Чорнобиль Україна». До тридцятої річниці катастрофи львівські чорнобильці Всеволод Смеречинський, Ярослав Муха, Валентин Крамаревський та Георгій Чліянс готують книгу пам’яті. Матеріал збирали кілька років, але тільки тепер Львівська обласна державна адміністрація вже нібито знайшла на видання 150 тисяч гривень. http://imgcdn1.luxnet.ua/zaxid/resources/photos/news/500_DIR/201604/1389905_1416493.jpg?201604251643 Всеволод Смеречинський показує фото – З часом починаєш думати про вічне й хочеш, аби по тобі лишилася пам’ять. Що ти не даремно прожив життя, виконав свою роботу, не відступив. Хоч ми й не тримали зброї в руках, але ворог був ще грізнішим. На фронті куля може в когось не влучити, оминути, а радіація не минала нікого, – розповідає Всеволод Смеречинський. На місце аварії ліквідаторів везли в товарних вагонах. Спали, щільно вклавшись на застеленій брезентом підлозі. По приїзді до зони людей поселяли в палатки, в місця з найменшим рівнем радіації, хоч не завжди саме так і було. Перше, що вражало в зоні відчуження – тиша: – То був травень місяць, сади буяли. А тут не чути ані мукання корів, ані кудкудакання курей, ані співу пташок: мертва, гробова тиша. І це на фоні яскравого неба, сонця та квітучих садів. На дорогах траплялись покинуті собаки з облізлою шерстю, а ворони падали просто під час польоту, – згадує Смеречинський. На місці катастрофи ліквідатори працювали від ранку до вечора без вихідних: дезактивували сільські будинки, миючи розчином та щітками. Коли забруднена вода стікала у ґрунт, інші солдати знімали двадцятип’ятисантиметровий шар і вивозили до могильників, де також складалась радіоактивна техніка. Таке було завдання партії, що хотіла повернути людей у вимиті домівки. Проте за кілька днів рівень забрудненя повертався до попереднього стану: щоразу, коли дув вітер, радіоактивний пил запорошував будівлі. У сільських хатах ліквідатори часом знаходили покинутих бабусь: – Вони лежали хворі й немічні. Коли ми запитували, чи вони щось їли, старенькі відповідали, що вдома вже тиждень немає ніяких харчів. Давали їм згущене молоко і шматок хліба, а потім повідомляли керівництву, щоб їх забрали. Медичної допомоги ліквідаторам не надавали. Лише раз приїхали медики взяти аналіз крові. Точного рівня отриманої радіації ніхто не знав – дозиметри показували лише приблизний результат. Але люди почувались погано, й ніхто не розумів, від чого – від опромінення, наслідки якого не мали проявитись відразу, від утоми чи спраги, адже працювати доводилось під палючим сонцем, а воду, не заражену радіацією, привозили раз на день. http://imgcdn1.luxnet.ua/zaxid/resources/photos/news/500_DIR/201604/1389905_1416496.jpg?201604251643 Всеволод Смеречинський Наслідки роботи в зоні почали позначатись на здоров’ї Всеволода Смеречинського за кілька років. Зараз він – інвалід другої групи. Каже, що якщо пересічна людина в поважному віці має одну-дві хвороби, то чорнобилець – чотири-п’ять, та ще й з ускладненнями. В організації «Союз Чорнобиль Україна» є дві книги: червона Книга життя і чорна Книга пам’яті. В червоній – список членів організації, які досі живі; у чорній – списк померлих. – На жаль, чорна книга стає все грубшою і грубшою, а червона – тоншою. Кажуть, що реактор засипали піском, доломітом, свинцем, іще якимись матеріалами. Це неправда: реактор закрили тілами ліквідаторів. Вічна їм пам’ять, – говорить Смеречинський. Є в червоній книзі ім’я радіоаматора Георгія Чліянца. До зони він потрапив у серпні 1986-го. Влітку туди почали присилати роботів для знищення радіоактивного сміття – спершу зарубіжних, а потім і тих, що почали виробляти в СРСР. Перші люди, що працювали з робототехнікою, отримали високий рівень опромінення й мусили виїхати з зони. Потрібні були фахівці, здатні керувати роботами. У Львові знайшли Георгія та трьох його товаришів, які погодились добровільно поїхати в зону катастрофи. – Ми не мали жодного стосунку до атомних станцій. Коли прийшла Урядова телеграма про поїздку до Чорнобиля, я був головним метрологом львівського заводу РЕМА. Директор не хотів мене відпускати, та було пізно – я вже погодився, – розповідає Чліянц. http://imgcdn1.luxnet.ua/zaxid/resources/photos/news/500_DIR/201604/1389905_1416497.jpg?201604251740 Георгій Чліянц Робототехніки працювали у зоні щодня у дві зміни: в першу замінювали роботам деталі, у другу – сиділи в приміщенні та керували роботами через монітор. Таким чином вони ліквідували 97 тонн радіоактивного сміття. Ще одним завданням було вчити новоприбулих робототехніків. Опанувати техніку було легко, проте слід було знати ділянки, куди не можна ступати, щоб уникнути зараження. Військових, що працювали у проблемних ділянках на даху реактора, Чліянц називає «біороботами». Часом вони допомагали замінювати деталі справжніх роботів. – Одного разу потрібно було відкрутити чотири болти. І ось вибігає один «біоробот», відкрутив болт, ми дзвонимо у дзвоник, і він повертається. І так другий, третій… Коли хлопці не встигали відкрутити, ми самі бігли їм допомагати. Хоча нам забороняли, але виходу не було. Жодних інструкцій, що докладно пояснювали б, як діяти в умовах радіації, тоді не було. До робототехніків щодня приїжджали психологи, які про все розпитували й занотовували: вони готували для армії методики поведінки під час катастрофи. http://imgcdn1.luxnet.ua/zaxid/resources/photos/news/500_DIR/201604/1389905_1416499.jpg?201604251740 Спершу в зоні Чліянцу видавалось, що радіація не має запаху. Та потім почав відчувати терпкий металічний присмак, що був чутний навіть крізь маски. Одяг міняли кілька разів на день. – Часом доводилося знімати маски. Тоді я думав, що ніяких наслідків не буде, проте радіація пошкодила мені горло. Зараз я не можу з’їсти навіть сухої канапки. Я інвалід другої групи, але це не так важливо, бо я живий. А більшості членів моєї команди вже давно немає, – розповідає Георгій Чліянц. Зараз він займається улюбленою справою – розвитком дитячого радіоаматорства. Кожні п’ять років він разом з товаришами приїжджає до Чорнобильської зони та проводить радіоаматорські експедиції і зв’язки з короткохвильовиками багатьох країн світу, нагадуючи про катастрофу 1986 року. – Коли я приїжджаю до Чорнобиля, насамперед іду туди, де був розташований мій цех. Сльози на очі навертаються, бо дуже багато з тим місцем пов’язано. Крім того, завжди їжджу на кладовище до Славутича, бо там поховані чорнобильці, – розповідає він. – Раніше держава щороку давала чорнобильцям безкоштовні путівки, зараз це буває рідко. Коли війна, гроші виділяють у першу чергу на військових, а до чорнобильців діла нема. Сказали, що на тридцяту річницю про нас згадають. Можливо, якісь гроші виділять. Але це не так важливо, головне – щоб ми жили. Все решта можна на базарі купити. Первоисточник

Название видео: Почему нельзя работать на двойке (145 МГц) без лицензии Категория: Другое Дата добавления: 26 Апрель 2016 - 10:29 Добавил: UR5FYG Краткое описание: Почему нельзя работать на двойке (145 МГц) без лицензии? Такой вопрос часто задают мне в комментариях Почему нельзя работать на двойке (145 МГц) без лицензии? Такой вопрос часто задают мне в комментариях.... А почему нельзя? А если я получу позывной, то можно на "двойке" свободно общаться подобно гражданскому диапазону? А если... Ответы на эти и другие часто задаваемые вопросы в этом видеоролике. Перейти на страницу просмотра видео

Повторяй схему вот из этой темы http://qrz.od.ua/topic/74-delaem-svoi-pervyi-usilitel/ Этого усилителя будет достаточно чтобы прослушивать радио на колонках. Когда соберешь, тебе надо будет припаять переменный резистор между выходом приемника и входом усилителя для регулировки уровня громкости.

http://deltaclub.org.ua/cache/Ultrakorotkovolnoviki-Dnepropetrovshhiny-1953-1992_images_thumb_medium540_0.jpg Вышла из печати книга UY5XE «Ультракоротковолновики Днепропетровщины (1953-1992 гг.)» [96 с., формат А5; цветная обложка; свыше 300 всевозможных иллюстраций; тираж - 300 экз.]. Автор признателен Андрею Лякину (UT2UB; ранее - RT5UB), Владимиру Ботвинову (UT2EG; ранее – UB5EAG), Анатолию Калашнику (UT5VD). Валентину Логвиненко (UT2EM; ранее - UB5EFZ), Валерию Сокальскому (UT5EFC), Сергею Грачёву (UR5EDX), Александру Шевченко (UR5EAW), Борису Степанову (RU3AX), Валерию Гусеву (UA9BU; ранее: 074536, RA9AAY) и Аркадию Грабарнику (UT9UR, ранее – UT5ER) за помощь в подготовке данного издания. Особая благодарность Валерию Гудзенко (UY5SI). По вопросам её получения обращаться к UT5EL. 73! UY5XE

http://radon.org.ua/files/stories2016-2/udcr.jpg Про це в коментарі прес-службі УДЦР повідомив начальник відділу мобільного радіочастотного моніторингу держпідприємства Олег Самойленко, зазначивши, що за період з 12 по 18 квітня за допомогою засобів радіопеленгування на території України було зафіксовано 109 порушень. За інформацією, отриманої з регіонів, найбільше фактів з ознаками порушень у сфері користування радіочастотним ресурсом виявлено в Одеській (25), Харківській (19), Дніпропетровській (16), Миколаївській, Полтавській та Черкаській (10) областях. Всі вони виявлені за відповідними адресами вперше. Разом з тим Олег Самойленко відмітив, що ці цифри свідчить і про те, що робота яка постійно проводиться працівниками УДЦР щодо виявлення та усунення порушень користування РЧР радіоелектронних засобів радіотехнології широкосмугового радіодоступу (доступ до мережі Інтернет) дає свої результати. Адже у дванадцяти з 24 охоплених перевірками областей НДП на минулому тижні не виявлено взагалі, 65 зафіксованих раніше порушень усунено. Варто зазначити, що частину правопорушень (28) вдалося усунути завдяки активній роботі Спільних координаційних комісій з питань виявлення та усунення порушень законодавства в галузі зв’язку, до яких крім фахівців УДЦР входять представники, Департаменту державного нагляду НКРЗІ та територіальних органів Національної поліції України. Прес-служба Українського державного центру радіочастот