us8idz

Уж давно разобрался, что в судах происходит. Относительно того дела, что по сходнякам в Затоце в 2014 и 2013 году, так там все понятно. Бодаться за те решения ЛРУ ваще не стоит, т.к. признают их недейставительными или нет никакого правового значения для ЛРУ не имеет, впрочем как и для ВРЛ. Тем более, что позиция ЛРУ основаниа на хлипкой позиции наличия в ЛРУ всего 9-ти осэрэдков на момент сходняков в ЗАДтоЦЭ Одесской области, при чем с численностью по почти тыще штыков в Одесской и Николаевской области. Выше этого неадекватного изрыга юридическая мысля представителя бывшего главнюка ЛРУ, выдающегося шлимазла из Одессы не взлетела, не смотря на то, что в Одессе имеется отколовшаяся от Новороссийского, а потом переименованного в Одесский университет, Одесская юридическая академия, с павлинами, также распускающих швост, с такой же маленькой головой и соразмерно голове вумными, как нынешнее главнюковство ЛРУ. http://s019.radikal.ru/i600/1611/ba/18334336fc85.jpg (летом 2011 года фотографировал во дворе Одесской юридической академии) Не, ну может вы и верите в эту чушь, и может и другие, не осведеомленные в делах ЛРУ поверили бы, но это очень легко проверяется и опровергается, при определенной сноровке. Ну вы и сами понимаете, что в ЛРУ не могло быть в 2013-2014 годах всего 9-ть осэрэдков, которые ваши шлимазлы почему-то называют ВП, которых ваще до 28 августа 2015 года не было в ЛРУ ни единого. Фактически же в ЛРУ на тот период насчитывалось 22 осэрэдка легализованных в установленном законом порядке(заметьте не 9-ть а 22-а и заметьте, что они в законном порядке легализованы, а потому их существование доказать элементарно, при определенной сноровке) и еще шесть осэредков ЛРУ, не легализованных в установленом порядке, незаконно, в нарушение п.9ст.9 Закона Украины о громалськых объединениях, принимали участие в деятельности ЛРУ. Ну например Кировоградское ОО ЛРУ или Днепропетровское ОО ЛРУ, представители которых и в работе Кировградской Конференции от 29-30 августа принимали участие. Или в зависимости от ситуации некоторые осыредкы то входят в состав ЛРУ то умерщвляются и все лишь для того шоб закрыть дыры в кворуме который расползается уж который год подрят от Совета до Совета и от Конференции до Конференции по швам из-за никакушной организации Советов и Конференций нэспроможными не на шо главнюками входящими в обойму нынешнего каганата ЛРУ, криворукостью их склыкання та работы. Так шо ситуация по сходнякам біля ЗАДток печальная для ЛРУ, ибо кворума там нима, а отсутствие наличия кворума сколько не затягуй судебный процесс не выправится, а закон, Верховный Суд, судебная практика и обстоятельства дела что нам говорят - отсутствие кворума является БЕЗУСЛОВНЫМ основанием для признания решений конференции недействительными. Уже не говорю о других мелких нарушениях, типа о несообщении в установленый п.5.8 Устава ЛРУ месячный срок, повестки дня, места времени, регламента и т.д. предстоящей конференции. Сколько веревочке не вицца, а конец ЛРУ придет. Что касается Кировоградского сходняка и связанного с ним судебного процесса. Так там тоже всьо очень просто - одна сторона под руководством главнюка по правовым вопросам пустила все на самотек, доверив дело прохвотссыаналам компетенции, которые пишут в суд такую ахинею, что на голову не налазит и суд не может, из сотворенного чистым разумом прохерссыанализма, позову понять, шо они ваще хотят, а вторая сторона бегает от суда вместо того, чтобы участвовать в этом интереснейшем состязательном процессе. И вместо того чтобы написать хоть какое-то вменяемое возражение прячется по схронам. При этом обе стороны, насмотревшись дыбилов в телеке, которые ниразу не соображают в судоустрое в стране, к суду относятся как к чему-то второстепенному и несущественному, не понимая, что в любой стране суд является единственным органом который может восстановить нарушенное право или сохранить за противной стороной. Вместо этого стороны уповают на потустороние силы и пытаются решать пытання вопросов "з іншого боку" направляя тучи маляв в разные органы в тои числе и в те к компетенции которых решение этих пытань не относится. Ну написали бы от ЛРУ например на измененный 9 марта 2016 иск до рассмотрения которого в САЛОминском суде осталось меньше двух недель например такие возражения: КЛОПОТАННЯ про припинення провадження та відмову в задоволенні позовних вимог У грудні 2015 року представник позивачів звернувся із позовом, в якому просив: - визнати незаконним проведення ГО «Ліга радіоаматорів України» засідання Ради ГО «Ліга радіоаматорів України» та засідання позачергової звітно-виборної конференції ГО «Ліга радіоаматорів України» у період 29-30 серпня 2015 року у м. Кіровоград; - визнати недійсними та скасувати рішення ГО «Ліга радіоаматорів України» прийняті на засіданні Ради ГО «Ліга радіоаматорів України» від 29 серпня 2015 року у м. Кіровоград; - визнати недійсними та скасувати рішення ГО «Ліга радіоаматорів України» прийняті на засіданні звітно-виборної конференції ГО «Ліга радіоаматорів України» від 29-30 серпня 2015 року у м. Кіровоград; - зобов'язати ГО «Ліга радіоаматорів України» привести відомості про ГО «Ліга радіоаматорів України», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у відповідність із прийнятим судовим рішенням у справі. (а.с.1-3) Ухвалою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 січня 2016 року відкрито провадження у зазначеній справі. (а.с.4) В ході розгляду справи 9 березня 2016 року представник позивачів, з невідомих міркувань, чомусь виходячи з того, що заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року, яке набрало чинності на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 10 грудня 20015 року, недійсними визнані правочини, яким він вважає рішення Ради Ліги Радіоаматорів України Громадської організації «Ліга радіоаматорів України», прийняті на засіданні 14-15 вересня 2013 року в смт. Затока Одеської області та рішення звітно-виборної Конференції Ліги радіоаматорів України Громадської організації «Ліга радіоаматорів України», прийняті 6-7 вересня 2014 року в смт. Затока Одеської області, змінив предмет позову, який є одним з елементів позову - складових частин, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу. Предмет позову — це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію. Змінюючи предмет позову позивачі змінили й правовий характер позовних вимог, та застосовують у нових позовних вимогах норму матеріального права передбачену ч.2 ст. 236 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що за недійсним правочином можливість настання прав та обов'язків, що передбачалися лише на майбутнє, припиняється, та посилаються на положення ч.3 ст. 216 Цивільного кодексу України, за якими в разі недійсності правочину застосовуються правові наслідки, передбачені частинами першою та другою статті 216 ЦК України. Виходячи зі змісту наведених норм матеріального права та того, що позивачі вважать рішення Ради Ліги Радіоаматорів України Громадської організації «Ліга радіоаматорів України», прийняті на засіданні 14-15 вересня 2013 року в смт. Затока Одеської області та рішення звітно-виборної Конференції Ліги радіоаматорів України Громадської організації «Ліга радіоаматорів України», прийняті 6-7 вересня 2014 року в смт. Затока Одеської області правочинами, які заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року, яке залишене чинним ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 грудня 20015 року, як правочини, визнані недійсними чи нікчемними, приходять до хибного та нелогічного висновку про те, що усі рішення прийняті на Конференціях ГО ЛРУ, які проведені після зазначених ради та конференції ГО ЛРУ в смт. Затока Одеської області, є незаконними, а усі прийняті ними рішення - недійсними. Але чомусь тоді позивачі до недійсних з цих підстав не відносять рішення позачергової Конференції ЛРУ від 30 травня 2015 року. При цьому позивачі зазначають, що рішення конференцій ГО ЛРУ у смт. Затока Одеської області, прийняті 6-7 вересня 2014 року, рішення Конференції ГО ЛРУ у м. Кіровограді, прийняті 29-30 серпня 2015 року, та рішення конференції у м. Києві, прийняті 23 січня 2016 року є складовими одного ланцюгу правочинів у діяльності ЛРУ, де першою ланкою цього ланцюга правочинів є рішення конференції ЛРУ у смт. Затока Одеської області, прийняті 6-7 вересня 2014 року, другою ланкою цього ланцюга цих правочинів є рішення конференції ЛРУ у м. Кіровограді 29-30 серпня 2015 року, та третьою ланкою цього ланцюга правочинів у діяльності ЛРУ є проведення позачергової конференції ЛРУ у м. Києві (на підставі правочину, яким є рішення Ради ЛРУ, склад якої було обрано на конференції ЛРУ у м. Кіровограді) і просять застосувати недійсність першої ланки правочину до інших правочинів на підставі такої норми матеріального права, як ст.216 ЦК України. До того ж позивачі, в нових позовних вимогах, які виходять з нового предмету позову не просять застосувати саме, передбачені ч.1 та 2 ст.216 УК України, правові наслідки пов'язані з недійсністю правочину, а саме про повернення позивачам у натурі всього, що відповідач одержав на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, про відшкодування вартість того, що одержано відповідачем, за цінами, які існують на момент відшкодування, або про відшкодування відповідачем позивачам завданих збитків та моральної шкоди. Замість цього позивачі просять невідомо що, оскільки те що вони просять не передбачене навіть використаною ними в якості правового підґрунтя ст.216 ЦК України. В зв’язку з новим предметом позову представник позивачів відповідно змінив і позовні вимоги, скориставшись правом наданим позивачам ст.31 ЦПК України, які виклав у наступній редакції: -Застосувати наслідки недійсності правочину, а саме, рішень звітно - виборної конференції Громадської організації «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) прийнятих на засіданні від 06-07 вересня 2014 року в смт. Затока Одеської області, шляхом визнання недійсними рішень звітно - виборної конференції Громадської організації «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) прийнятих на засіданнях позачергової звітно - виборної конференції Громадської організації «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) від 29-30 серпня 2015 р. у м. Кіровоград та від 23 січня 2016р. у м. Києві. -Зобов'язати Громадську організацію «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) привести відомості про Громадську організацію «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у відповідність із прийнятим судовим рішенням у справі. При цьому ці нові позовні вимоги від трьох позивачів не оплачені судовим збором, і не можуть бути прийняті до розгляду суду, враховуючи те, що за первісними позовними вимогами, що зазначені в позові від грудня 2015 року одразу при зверненні до суду, суд, відповідачі, або їх представник не вирішили питання відповідно до п.5 ч.1 ст.207 або п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки наявна потреба в цьому випливає зі змісту самої заяви про зміну предмету позову, де викладені інші правові підстави позовних вимог до відповідача, з того, що в межах норм матеріального права зазначених у новому предметі позову унеможливлює розгляд первісних, старих позовних вимог і наявно вказує або про намір позивачів залишити первісні позовні вимоги без розгляду або про їх відмову від позовних вимог в частині того предмету первісного позову який позивачі змінили, це виходить з наведених обґрунтувань і неможливості розглядати відразу декілька предметів позову, коли первісний предмет позову, що вказувався раніше змінено, як змінено і саму вимогу, суть позову, його зміст та правову природу. До того ж, Конференція ГО ЛРУ це загальні збори громадського об’єднання і ніяким чином рішення Конференції громадського об’єднання не можуть бути правочином, а тому положення ст.216 ЦК України до рішень Конференції ГО ЛРУ не можуть бути застосовані. Якщо позивачі наполягають на тому, що рішення Конференцій ГО ЛРУ є правочинами, тоді треба запитати у позивачів, а Конференція ГО ЛРУ це односторонній, двосторонній чи багатосторонній правочин? Якщо так, то на конференціях у Кіровограді та 23 січня було більше одної людини, а двосторонні и багатосторонні правочини це відповідно до ст.626 ЦК України є договори. Договір, відповідно до ст.626 ЦК України, домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено загальне правило відповідно до якого договір є укладеним з моменту коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо учасниками загальних зборів(Конференції) позивачі вважають сторонами правочину (договору), то момент укладення правочину ніколи не наступисть на загальних зборах (Конференціях) оскільки, рішення загальних зборів(конференції) або статут(зміни до статуту), тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (членів) товариства, а більшістю 2/3 чи 3/4 голосів чи простою більшістю голосів учасників(членів) товариства. Тому до позивачів виникає питання - Конференция чи її рішения це хіба правочин (договір)? Якщо це договір, то кого с ким, які суттєві умови цього договору? Оплатний це правочин или безоплатний? Консенсуальний ци реальний це правочин? Казуальний чи абстрактний це правочин? Значний це правочин чи правочин щодо вчинення якого є заінтересованність? Легітарний це правочин, строковий, умовний, безумовний чи який? І взагалі, рішення колегіального органу, в тому числі і загальних зборів громадського об’єднання хіба можна вважати правочином? Суду, за наявності таких позовних вимог, треба знайти відповідь, а чи є взагалі рішення конференції ГО ЛРУ правочином? Якщо слідувати логікі позовних вимог, то постанови та закони Верховної Ради України є також багатосторонніми правочинами і по суді договорами, оскільки приймаються більше ніж 225 депутатами колегіального органу на зібранні цього органу. Але ж загальновідомо, що самі загальні та інші збори вчинити правочин не можуть, вони можуть лише санкціонувати вчинення правочину товариством. Ще у 2008 році Верховний Суд України зазначав, що рішення загальних зборів(Конференції) або Статут(зміни до Статуту) , не є одностороннім(дво або багатостороннім) правочином, оскільки вони затверджуються (змінюється) загальними зборами(Конференцією) учасників (членів, делегатів, депутатів, представників), які не є ні суб’єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. А також зазначив, що не є рішення загальних зборів або статут(зміни до статуту) і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (членів) товариства, а більшістю у 2/3 чи 3/4 голосів чи простою більшістю голосів учасників(членів) товариства. Підставами для визнання рішення загальних зборів(Конференції), в тому числі прийнятого загальними зборами статуту(змін до статуту), недійсними є тільки їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) ці рішення, а також порушення у зв’язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача, але ніяк не нікчемність правочину. І саме ці підстави лягли в основу рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 16 квітня 2015 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року, а не підстави недійсності чи нікчемності рішеннб Конференції та Ради, як правочину. У зв’язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту та інших рішеннь загальних зборів(Конференції) недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів. Веховний суд зазначив, що вирішуючи спори про визнання недійсними установчих документів або рішень загальних зборів товариств судам слід виходити з того, що статут та інші рішення прийняті загальними зборами є локальними нормативними актами, а не правочинами, тому до них не можуть застосовуватися положення статей 203, 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину. Відповідно до постанов Пленуму Верховного Суду України, судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів та інших органів товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин - членів(учасників) товариства. Рішення загальних зборів та інших органів управління товариства, що за своєю правовою природою є актами, є дійсними, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Аналогічні висновки містяться у Рекомендацій Президії Вищого суду України, відповідно до якої, суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління товариства, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають законові, якщо судом не буде встановлено інше. Відповідно до положень Постанов Пленуму Верховного Суду України, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення ; - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства. Саме з таких підстав, а не з підстав незаконності або нікчемності правочину приймались судові рішення щодо Конференції та Ради ГО ЛРУ в Затоці - заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 10 грудня 20015 року, а ніяк не з підстав нікчемності або недійсності цих рішень Конференції та Ради ГО ЛРУ в Затоці, як правочинів. З огляду на вказані положення законодавства України, правові позиції Верховного Суду України та судову практику слід зробити наступні висновки: Рішення загальних зборів товариства, яке оформлене відповідним протоколом, не є правочином, та, відповідно, є легітимним з моменту його прийняття до моменту визнання недійсним рішенням суду, яке набрало законної сили. Останнє(рішення), в свою чергу, не має зворотної сили. Вказане свідчить, що всі рішення загальних зборів, які приймались в період між датою рішення , яке оскаржене в суді та датою набрання чинності рішенням суду про визнання цього рішення недісним, за загальним правилом є дійсними, якщо приймались за наявності кворуму, питання щодо яких приймались рішення, були включені до порядку денного зборів і віднесені до їх компетенції. Тобто, всі решения Конференций ЛРУ прийняті в период з 7 вересня 2014 року, тобто з моменту проведення Конференції ЛРУ в смт. Затока, і до 10 грудня 2015 року, тобто до моменту набрання чинності рішення Солом’янского райсуда м.Києва від 16 квітня 2015 року, є дійсними. Таким чином, рішення Конференції від 30 серпня 2015 року та рішення Конференції від 23 січня 2016 року, як такі що входять в зазначений проміжок часу, є дійсними, до того часу поки не будуть в суді визнані не дійсними з підстав відсутності кворуму, не включення в порядок денний Конференції, з підстав прийняття решень за межами компетенції Конференції абао Ради, з підстав порушення прав позивачів, невідповідністі вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) ці рішення, а також порушення у зв’язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача і т.д.ю Однак позивачі змінили позовні вимоги і в змінених позовних вимогах не просять скасування рішень Рад і Конференцій з зазначених підстав. Таким чином рішення Конференцій від 30 вересня 2015 року, як і Конференції від 23 січня 2016 не можуть вважатись правочинами, а тим більше нечинними правочинами, з підстав зазначених у ст.216 ЦК України, як би не бажали цього позивачі, бо: ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я від 24.11.2008 року Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними Труднощі, що виникають у судовій практиці у розрізненні поняття "правочин" від суміжних понять. Відповідно, за правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами. Вбачається, що до таких документів слід відносити, наприклад, рішення органів державної влади; свідоцтва (про право власності на житло, про право на спадщину, про придбання майна з публічних торгів, державний акт на земельну ділянку, ордер тощо); рішення, записи про реєстрацію (реєстрація домоволодіння, актів громадянського стану); протоколи загальних зборів господарських товариств, рішення загальних зборів громадських об'єднань, розпорядження про реєстрацію за місцем проживання фізичної особи та багато інших документів (акт приймання-передачі, товарний чек). Оскільки, межі наявних зараз заявлених позивачами вимог зведені тільки до обґрунтувань недійсності правочинів та наслідками недійсності правочинів, та з підстав наявності доказів лише про те, що Конференції, рішення яких оскаржуються в дійсності мали місце, і відсутності позовних вимог щодо встановлених законом підстав недійсності рішень Конференцій і доказів цього, враховуючи, що сплив строк надання доказів, щодо наявності підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів з будь- яких інших підстав, а з такими підставами та обґрунтуваннями позову, які наявні на сьогодні, в задоволенні позову суд повинен відмовити в цьому ж судовому засіданні 18 травня 2016 року, оскільки подальша тяганина недоцільна бо суд в даному випадку, за таких позовних вимог може лише написати в рішенні : « звертаючись до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, а саме, рішень звітно - виборної конференції Громадської організації «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) прийнятих на засіданні від 06-07 вересня 2014 року в смт. Затока Одеської області, шляхом визнання недійсними рішень звітно - виборної конференції Громадської організації «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) прийнятих на засіданнях позачергової звітно - виборної конференції Громадської організації «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) від 29-30 серпня 2015 р. у м. Кіровоград та від 23 січня 2016р. у м. Києві, зобов’язати Громадську організацію «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) привести відомості про Громадську організацію «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у відповідність із прийнятим судовим рішенням у справі та покласти на відповідача по справі судові витрати, позивачами невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, що тягне за собою відмову у позові». Таке рішення суду буде і законним і обгрунтованним, оскільки, в силу ч.1 ст. 11 ЦПК Украины (Диспозитивність цивільного судочинства) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Суд не може застосувати норми матеріального права вказані в зміненому позові, як підставу задоволення позову, оскільки ці норми матеріального права не можуть бути застосовані до правовідносин, шо виникли між сторонами. Крім того відповідно до п.4 ч.1 та ч.2 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Тобто суд не може вийти за межі позовних вимог та тих доводів, що в них зазначені, суд може оцінювати докази лише з боку наявних позовних вимог та и посилань на норми матеріального права, які містяться в позовних вимогах, а оскільки, в змінених позовних вимогах маються лише позовні вимоги відносно дійсності правочинів, якими рішення Конференцій та Рад ГО ЛРУ не являються, то є тільки один шлях вирішення спору – відмовити у задоволенні позову з підстав недолугісті позовних вимог. З огляду на наведене, керуючись ст.ст.205, 207, 212-214 ЦПК України; - ПРОШУ: Провадження за позовними вимогами: - визнати незаконним проведення ГО «Ліга радіоаматорів України» засідання Ради ГО «Ліга радіоаматорів України» та засідання позачергової звітно-виборної конференції ГО «Ліга радіоаматорів України» у період 29-30 серпня 2015 року у м. Кіровоград; - визнати недійсними та скасувати рішення ГО «Ліга радіоаматорів України» прийняті на засіданні Ради ГО «Ліга радіоаматорів України» від 29 серпня 2015 року у м. Кіровоград; - визнати недійсними та скасувати рішення ГО «Ліга радіоаматорів України» прийняті на засіданні звітно-виборної конференції ГО «Ліга радіоаматорів України» від 29-30 серпня 2015 року у м. Кіровоград – залишити без розгляду або припинити, оскільки від вказаного предмету позовних вимог позивачі відмовились змінивши підстави і сам предмет позову 9 березня 2016 року. У задоволенні позовних вимог: -Застосувати наслідки недійсності правочину, а саме, рішень звітно - виборної конференції Громадської організації «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) прийнятих на засіданні від 06-07 вересня 2014 року в смт. Затока Одеської області, шляхом визнання недійсними рішень звітно - виборної конференції Громадської організації «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) прийнятих на засіданнях позачергової звітно - виборної конференції Громадської організації «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) від 29-30 серпня 2015 р. у м. Кіровоград та від 23 січня 2016р. у м. Києві. -Зобов'язати Громадську організацію «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078) привести відомості про Громадську організацію «Ліга радіоаматорів України» (Код ЄДРПОУ 14361078), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у відповідність із прийнятим судовим рішенням у справі – ВІДМОВИТИ. но такого клопотання от ЛРУ никто не напишет, и даже это никто не прочитает, и даже не дадут почитать юристу, хотя по сути недолугих исковых требований можно хоть сегодня выносить решение об отказе в иске если исковые требования не будут изменены потому, что в них решения конференции с дуру приняты за правочины, каковыми они не являются, т.к. они по правовой природе есть актами управления ЛРУ, и не более того, но от "большого", я бы сказал "большущего" ума и тупости в закаулках подсознания ими рождены именно такие исковые требования, которые выражают хотелки признать акты недействительными по законам регулирующим правоотношения правочынив, т.е. договоров и иных сделок, что немыслимо по законам нашей страны, противоречит правовым позициям Верховного суда Украины. Тем более ж что решения судов на которых основаны исковые требования в настоящий момент отменены и исковые требования ваще ни начем не основаны. Но ЛРУ все одно будут бегать и прятацца вместо того чтобы по честному вступить в бой. Также и со стороны истцов не напишут и даже не прочитают, то что им пишешь, а вместо этого чудят без баяна с правочынами потешая своими цырковыми номерами людей сведущих в праве. А когда в судебном процессе сталкиваются дилетанты и с той и з другой стороны, мне искренне жаль судей, ибо понять профессионалу что морозят идиоты и что они хотят это не просто, вот и вместо того, чтобы рассмотреть дело за месяц, дела тянутся веками, ибо сами стороны не ведают что же они хотят, доказательства не представляют, наивно полагая, что это как в СССР обязан делать сам суд, ну и прочие заблуждения рожденные путем просмотра телепередач о судебных процессах, где все поставлено с ног на голову в угоду зрелищности и упрощенщечиству с целью экономии бюджета телепередачи. Так кому прикажете мне платить и за шо взносы, если два сапога пара - якый йшов таку й зустрив. Все выходцы из одного дерьма - из ЛРУ с ЛРУшной деформацией личности, которые втемяшили себе в голову то, шо вся страны живет по законам этой страны, в членцы ЛРУ живут по законам ИАРУ и прочим выгадкам своей цырковой самодеятельности. Я уже 20-ть лет платил взносы ЛРУ, но в ноябре 2012 года Бэхиня вычеркнула меня из списков членов ЛРУ, заметьте не Совет и не конференция меня исключили, а какая-то шавка от ЛРУ меня так отблагодарила за 20- летнюю материальную поддержку ЛРУ. Так шо не надо нас маленьких дурить - взносы я больше никому не буду платить. Не в коня корм. У меня достаточно средств, чтобы отправлять и получать нужные мне карточки, а не макулатуру - тыщи карточек , например из Немеции. А больше ж ничего ни ЛРУ, ни ВРЛ, никто ничего не решает, ни ч частотами, ни с разрешенной мощностью, ни с антеннами на крышах.....

http://s010.radikal.ru/i314/1611/99/6a97ef35bc22.png здесь http://uarl.in.ua/radioregulations-2016/ разместил в PDF формате первый том если надо всьо - то там порядка 80 мГб

Так UY0FF в серьЙОз считает что RadioRegulations 2016 это документ вышел из под пера IARU и написал, что делится ссылкой на интереснейший документ от IARU!?!?!?!?!?! http://radioclubodessa.mybb.online/viewtopic.php?id=69#p156 подумалось шо он на одной ноге с IARU и враз вам выклянчит у них их RadioRegulations 2016 на украинском языке P.S. Так у вас же уже есть на русском. Ох и вьйорткий этот UY0FF - видать у самого разработчика и писcальщика RadioRegulations 2016 , т.е. у самой IARU вырвал текст их творения на русском. Или это UY0FF сам перевел, то шо ему азбукой Морзе напикали из центральной IARU, которая обязала ITU и администрации связи всех стран принять к немедленному исполнению RadioRegulations 2016 made in w Hati Na Kolini IARU. господи Боже ж , кто вами там в городе герое Одесса руководит? Элементарного не ведает уходя гаси всех

вы бы еще на китайском выложили - его UY0FF даже лучше знает чем азбуку Морзе есть же RadioRegulations 2016 rus , т.е. на русском да и к тому же в формате pdf уходя гаси всех