UARL - Платити, чи не платити внески?

[News]

Платити, чи неплатити внески?

 

Я внески плачу. Дляпідтримки нашої національної організації і підтримки нашого спільногорадіоаматорства. Навіщо потрібна національна організація? Щоб офіційнопредставляти наше радіоаматорство в Україні і у світі. Наша організація моглаби називатися федерація, асоціація, ліга – не в цьому суть. Суть у тому, щотака організація має бути. Бо саме вона нам усім надає право на існуваннянашого хобі – DX-інгу, спорту, просто відпочинку в етері – кому що подобається.

Наша національнаорганізація є членом IARU. На даний час IARU є офіційним представникомрадіоаматорства перед людством світу. І все що відбувається в аматорстві світуможе бути офіційно визнаним, якщо воно узгоджено, або відбуваєтьсябезпосередньо під егідою IARU.

 

Більш того, на сьогодніукраїнське радіоаматорство є помітною частиною радіоаматорства світу і воновизнано світом завдяки членству ЛРУ в IARU. Таке членство після розпадуРадянського Союзу і нівелювання ролі федерації радіоспорту СРСР (яка булачленом IARU від імені всіх радіоаматорів СРСР у т.ч. і від України) набула Лігарадіоаматорів України – ЛРУ. Правильно це було, чи ні, подобалося усім, чи ні,але так сталося.

 

Відтак наша ЛРУ насьогодні є єдиним представником радіоаматорів України в IARU. Двох членів IARUвід держави бути не може. Так згідно Конституції цієї міжнародної організації.Якщо в Україні буде створено нову радіоаматорську організацію (про що то там,то тут говорять), то вона зможе бути зареєстрованою в IARU тільки у разіліквідації ЛРУ. Причому просто заявити про ліквідацію ЛРУ не буде недостатнім.Бо в IARU, на випадок ліквідації національної радіоаматорської організації,передбачено досить непросту процедуру, у тому числі й письмову відмовукерівництва «ліквідованої» організації. А тут, як кажуть, можуть бути варіанти.

 

Як бачимо, навітьтехнічно втілювати результати «хотєлок» не так вже й просто. А морально? Беручидо уваги імідж України і її радіоаматорства? Беручи до уваги загальний іміджУкраїни. І беручи до уваги, що нині Україна, під егідою ЛРУ, має визнані світомряд офіційних контестів, клубів, суддів, звань тощо.

 

Тому, які б розмовинавколо подальшої долі ЛРУ не точилися, на сьогодні наша ЛРУ має існувати ідіяти. Хоч би для того, щоб дожити до своєї реорганізації, чи як там вирішитьвесь наш радіоаматорський загал. Врешті, це внутрішньо українське питання інавряд чи є доцільним його винесення за межі держави. Мені теж не дужеподобається, що наша ЛРУ заснована трьома ФІЗИЧНИМИ особами – Гострим,Форштатором (покійний) і Кучеренком (покійний). Але таке законодавство вУкраїні було на початку 90-х.

 

Висновки: а) членствоукраїнських аматорів в IARU є життєво необхідним для офіційного існування своєїж діяльності; б) підтримання і поширення чуток про ліквідацію чи неспроможністьЛРУ ставить під загрозу офіційне існування радіоаматорства в Україні.

 

Щодо «б», поясню своюпозицію. Раз ЛРУ є єдиним офіційним представником радіоаматорства України вIARU, то всі радіоаматори її мають підтримувати, як свою єдину офіційнуорганізацію, через яку юрисдикція IARU поширюється на Україну: права аматорів ут.ч. міжнародні, вихід на ITU, а також питання регламенту, правил тощо. Тобтопрактично все те, що має знати і чого має дотримуватися кожний радіоаматор.

 

Більш того, знаннярегламентуючих документів аматор підтверджує складанням відповідного іспиту усвоїй національній аматорський організації, чи перед її представниками (членамиКДК), тобто такими, хто складав ці іспити раніше. Без складання іспиту іотримання відповідних документів Укрчастотнагляд ліцензію на користуванняаматорською радіостанцією не видає. Самих же членів КДК «Укрчастотнагляд»затверджує за поданням радіоаматорської організації. Самозванців там нема. Отженаявність національної організації є обов’язковою, знову ж таки, для існуванняофіційного радіоаматорства.

 

У зв’язку з вищевикладеним, виникають питання до всіх нині працюючих в етері аматорів,вважаючих свою діяльність такою собі «самою по собі». Ні, дорогенькі. Якщо виприйшли в радіоаматори через сприяння вам аматорської  організації, яке вимаєте моральне право не платити членські внески і не приймати участі удіяльності цієї організації? Або, вам не соромно ставати членом ЛРУ тількинапередодні отримання дозволу на експлуатацію радіостанції? А потім, отримавши,знову продовжувати не платити внески? Ви що, не розумієте, що ваш «сервіс» тримаєтьсяна грошах ваших колег, таких як і ви аматорів? Що, приміром, обласне відділеннятримається на грошах ваших друзів і приятелів з якими ви спілкуєтесь в етері,на круглі столи яких ви підходите? У змаганнях, організованих за рахунок яких,ви приймаєте участь і справедливо обурюєтесь, коли, приміром, затримуєтьсясуддівство, чи положення не вчасно розроблене? Чи кваліфікації суддів невистачило, щоб присвоїти комусь із вас майстра спорту?

 

Я вже свідомо мовчу проQSL-бюро. Про обласний сайт. Бо чомусь так повелося, що якщо аматор не ведеобмін карточками-квитанціями (порушення регламенту, до речі), то й внески немаза що сплачувати. Хіба тільки цим живе радіоаматорство області, країни? Мало бибути соромно, колеги за вашу позицію. За ваше «безкоштовне» користуванняблагами, наданими радіоаматорству України завдяки членству нашої ЛРУ в IARU. Іза що ви не платите ні копійки, надумуючи різні «причини». Скажу ще відвертіше:ваше радіоаматорство здійснюється за рахунок коштів, зданих вашими колегами.Ганьба!

 

З розумінням ставлюся додеяких наших ентузіастів реформ в ЛРУ. Але на цей час, дорогенькі, вашіпублікації і «дослідження» проблем в докорінних засадах діяльності ЛРУ і їїчленства в IARU в незрілих (чи лінивих на думку) головах багатьох, виливаєтьсяв одне – в сумнів що до доцільності сплати внесків. У вичікування. Чим всескінчиться? Грошей тих, хто заплатять внески, не вистачить на щорічний внесокдо IARU, розмір якого пов’язаний з кількістю аматорів в Україні – без поділу начленів і не членів ЛРУ.

 

Або  станеться так,що після сплати внеску до IARU, коштів, які залишаться, не вистачить на роботуQSL-бюро. Тоді на наступний період вже не заплатять внески і ті, що сплатилицього разу, бо багато ж хто платить на «за IARU», а «за QSL». Рухне все, що хочякось було. Ви цього хочете? Тоді вам теж – ганьба!

 

Водночас пошана і повагадо тих, завдяки власним коштам котрих радіоаматорство в Україні продовжуєіснувати і аматори України продовжують бути гідно представленими у світі. Честьі повага.

 

Василь Кияниця, UR5RU, колишнійвідповідальний секретар федерації радіоспорту України, начальник UR4RWW.

 

P.S. Матеріал мною вже бувнадрукований, коли я побачив на одному з ресурсів неприховану радість від тогощо деякі ОВ ЛРУ офіційно не зареєстровані. Чому радіти? Тому що всі президентиЛРУ цього «не бачили»? Чи тому що ЛРУ, наше спільне надбання, за крок дорозпаду? Вже наче й забуто, що у той час коли всі ще були друзями йсоратниками, щоб уникнути дурних присікань податкової до обласних відділень,всі дружненько вирішили, що краще офіційно не реєструватися. Потім булисертифікати від ЛРУ про некомерційність діяльності ОВ. А тепер, як у дурнуватійсім’ї – дивіться сусіди яка у нас постіль!? Нема, щоб тихесенько усунуливиявлені недоліки і спокійно працювали далі. Ні, підняли ґвалт! Навіщо???!

 

Тим не менш, я агітую засплату внесків до ЛРУ. Це життєво необхідно усім радіоаматорам України. Дурнівичерпаються і ЛРУ існуватиме далі, але за нашої спільної підтримки. Те, щовідбувається – то докір усім нам за нашу байдужість, розплата за наше «хайкерує хто хоче, аби мене не чіпали»

 

http://nosivka-syut.at.ua/blog/vznosy_v_lru/2015-02-27-24http:////feeds.feedburner.com/~r/org/njfu/~4/iB5J2MlsRSQ

 

Читать дальше